Формування компетентності керівника як ресурс розвитку 

                                             навчального закладу                                                        

                                                   
     «Бути річкою, у якій зливаються гаряче серце й холодний розум, не допускати поспішних, непродуманих рішень – одна з вічних гілок педагогічної майстерності. Якщо вона відмирає, всихає – всі книжні знання педагогіки перетворюються в прах»(В. Сухомлинський).

Діяльність керівника сучасного закладу освіти все більше набуває про­фесійного характеру, тобто потребує використання фахових знань і вмінь не тільки з педагогіки,^: а й з економіки, менеджменту, соціології тощо. Від професіоналізму керівника багато в чому залежить успішний розвиток навчального закладу, його конкурентоспроможність і авторитет. Професіоналізм керівника є запорукою працездатності педагогічного колективу, добробуту учнів, спокою батьків, задоволеності соціальних замовників.

Сучасний характер суспільного розвитку вису­ває до керівника більш значущі вимоги. Усі нові тенденції громадського життя зробили його роботу незрівнянно більш складною і відповідальною. Підвищились і вимоги до цієї посади.

Керівник сучасного освітнього закладу - цен­тральна фігура всього освітнього процесу. Він по­винен уміти розв'язувати різноманітні управлінські проблеми, уміти не тільки керувати освітнім за­кладом із сталими традиціями та укладом, але й переводити його на якісно новий рівень, що потребує спеціальних знань теорії та практики управління, певних особистісних якостей. Дуже важливі особистісні якості керівника навчального закладу, які забезпечують мотиваційне управлін­ня. Керівник освітнього закладу - це не тільки посада, але й професія.

Категорія «управлінська компетентність» визначається

   наявним рівнем професійної освіти,

   досвідом,

   індивідуально-психологічними особливостями (темперамент, характер, соціально-психологічні, професійно-ділові, адміністративно-організаторські, вольові якості),

   мотивацією професійної діяльності й безперервної освіти,

   самовдосконаленням і рефлексією,

   рівнем творчого потенціалу.

Керівнику сучасного навчального закладу доводиться працювати в період оновлення функціональних обов'язків та видів управлінської діяльності, що пов'язаний з конкретно-історичними умовами розвитку країни, розширення сфери знань та умінь в галузі менеджменту освіти та іншими об’єктивними обставинами. Обов'язок керівника - створити умови, в яких би кожен міг би самореалізуватися.

Процес модернізації управлінської діяльності керівника залежить від того, наскільки ефективно сучасний керівник впроваджує в управлінську діяльність новітню наукову управлінську інформацію.

Сучасний керівник НЗ не стільки має давати розпорядження, скільки співпрацювати, а це означає, що потрібно змінити стиль роботи, виробити нову управлінську культуру.

Для цього слід;

    по-перше, перебудуватися, змінитись внутрішньо, підходити до вчителя й учня не з позиції учасника спільної діяльності, в якій зацікавлені всі;

    по-друге, прагнути більше знати з наукової точки зору про людину та сучасне управління.

Директор навчального закладу стає ключовою фігурою в здійсненні управлінської діяльності навчально-виховного процесу.

Для вироблення вміння правильно організувати управлінську діяльність керівнику необхідно:

1. Розглядати навчально-виховний процес як цілісну систему, що самостійно розвивається.

2. Виокремлювати головні суттєві питання й відсіювати другорядні.

3. Не вирішувати середні питання “на ходу” і, навпаки, вирішувати дрібні питання “з ходу”, не влаштовуючи через них довгих та багатолюдних засідань.

4. Виявити достатню самостійність, активність та ініціативність, виховувати ці якості у підлеглих та учнів.

5. Не відволікатись і не давати відволікати себе від намічених дій.

6. Коригувати свої дії у разі різкої зміни зовнішніх чинників й обставин.

7. Не забувати перевіряти якість і терміни виконання завдання даного підлеглим, вміти оцінити результат роботи й не забути похвалити виконавця.

8. Приймати не тільки врівноважені й обережні рішення, але й рішення з ризиком (у розумних межах).

Професійна компетентність – це риса особистості, яка дає змогу фахівцеві максимально ефективно здійснювати свою діяльність, а також сприяє його саморозвитку та самовдосконаленню.

Управлінську компетентність керівника ЗНЗ включає в себе:

     готовність до  інноваційної діяльності;

     здатність до  самовдосконалення;

     здатність працювати за  нових умов;

     психологічна готовність бути керівником;

     уміння визначати стратегічні завдання та  вирішувати їх;

     здатність відчувати сучасність;

     уміння створювати розвивальне шкільне середовище;

    уміння налагоджувати індивідуальну роботу з  педагогами, бути  комунікабельним.

Сучасний керівник-освітянин повинен уміти кваліфіковано здійснювати аналіз і  самоаналіз управлінської діяльності, визначати перспективи розвитку закладу, передбачати стратегію подальшого розвитку відповідно до  його місії. Він має цілеспрямовано впливати на  свій колектив і  вміти об’єднати спільні зусилля колективу для досягнення поставленої мети. Досягти результату зможе тільки вмотивований керівник, який готовий узяти на  себе відповідальність за  роботу, ставить перед собою та  колективом реальні цілі та  докладає максимальних зусиль для їх  досягнення.

Це обов’язкові вимоги до  професіоналізму сучасного директора, ті особливі вміння, знання моральні та  психологічні якості, що становлять управлінську компетентність керівника закладу і  мають бути притаманні менеджеру освіти, фахівцю-управлінцю.